Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (6)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ватліцова О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
1.

Ватліцова О. С. 
Вплив іонізуючого випромінювання на ооцити експериментальних тварин [Електронний ресурс] / О. С. Ватліцова, Ю. А. Кондратова, А. В. Клепко, С. В. Андрейченко // Вісник проблем біології і медицини. - 2012. - Вип. 1. - С. 96-99 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2012_1_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 246.252 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Альохіна С. М. 
Антиоксидантна активність сироватки крові щурів лінії вістар, які зазнали впливу інкорпорованого 131І in utero [Електронний ресурс] / С. М. Альохіна, О. І. Грицук, А. В. Клепко, О. С. Ватліцова, І. П. Дрозд, А. І. Липська, В. В. Талько // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Серія : Техногенна безпека. Радіобіологія. - 2016. - Т. 280, Вип. 268. - С. 64-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdutb_2016_280_268_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 647.296 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Клепко А. В. 
Аналіз активності антиоксидантної системи сперми за умов тотального рентгенівського опромінення тварин [Електронний ресурс] / А. В. Клепко, О. А. Мотрина, В. М. Булавицька, Ю. А. Кондратова, О. С. Ватліцова, А. В. Чернишов, С. В. Андрейченко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 407-418. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_38
Мета роботи - дослідити динаміку змін вмісту природних антиоксидантів та активності антиоксидантних ферментів у сім'яній рідині сперми кролів за умов одноразового тотального рентгенівського опромінення тварин в різних дозах. Досліди проведено на білих кролях-самцях віком 30 - 36 міс породи Радянська шиншила (Soviet Shinshilla). Збір сперми здійснювали за допомогою штучної вагіни. Відокремлення сім'яної рідини від сперматозоїдів проводили центрифугуванням за 2500 g 12 хв. Тотальне рентгенівське опромінення тварин проводили на установці РУМ-17 (Росія) в дозах 1,0; 2,0; 5,0 та 7,0 Гр з потужністю дози 2,8 х 10-3 Гр/с. Після опромінення сперму збирали на 10-ту та 90-ту добу. Вміст вільного глутатіону та тіолових груп визначали за допомогою 2,2-дитіобіснітробензойної кислоти за допомогою спектрофотометричного методу. Рівень пероксидації ліпідів оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів. Ферментативну активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази вимірювали спектрофотометрично. Показано, що в діапазоні доз 1,0 - 7,0 Гр за тотального опромінення кролів рентгенівськими променями відбувається дозозалежне збільшення антиоксидантної ферментативної активності сім'яної рідини на 10-ту добу після опромінення. Це поєднувалось зі зменшенням в ній концентрації вільних тіолів, з одного боку, та зростанням вмісту ТБК-активних продуктів і окисненого глутатіону, з іншого. Такий стан сім'яної рідини був тимчасовим, оскільки протягом наступних 90 днів після опромінення спостерігалась поступова нормалізація вищевказаних параметрів сперми. Висновки: встановлено, що тотальне рентгенівське опромінення тварин спричиняє значне посилення антиоксидантних процесів, як ферментативного, так і неферментативного типу, вже на 10-ту добу післярадіаційного періоду. При цьому сила прояву радіаційних ефектів залежала від одержаної дози іонізуючої радіації. Згодом антиоксидантна активність починала згасати, причому для доз промінення 1,0 та 2,0 Гр нормалізація метаболізму за дослідженими параметрами відбувалася протягом 90 діб.
Попередній перегляд:   Завантажити - 477.63 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Клепко А. В. 
Особливості впливу довготривалого гамма-опромінення малої потужності на розвиток лабораторних щурів та їх спермоутворення [Електронний ресурс] / А. В. Клепко, О. А. Мотрина, О. С. Ватліцова, К. С. Андрейченко, С. А. Пчеловська, С. В. Андрейченко, Л. В. Горбань // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 500-509. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_38
Мета роботи - вивчити вплив довготривалого гамма-опромінення з малою потужністю дози (13 х 10-6 сГр/с) на розвиток лабораторних щурів, їх статевих органів, а також на кількісні показники спермоутворення і кінетичні характеристики сперматозоїдів. Досліди проводили на лабораторних білих щурах віком 2,5 міс. Тварин опромінювали на установці "Еталон" з гамма-полем Cо-60 в дозах 0,1 - 1,0 Гр. У декапітованих тварин вилучали тестикули, епідидиміси та вентральну простату. На лабораторних вагах визначали середню масу тварин та їх статевих органів для кожної експозиційної дози опромінення. Кількість сперматозоїдів в епідидимісах та тестикулах визначали за допомогою фазово-контрастної мікроскопії після проведення гомогенізації тканини в фізіологічному розчині, що містив також Тритон Х-100 і NaN3. Кінетичні характеристики сперматозоїдів аналізували за допомогою фотозйомки за температури <$E37~symbol Р roman C>. Встановлено, що довготривале гамма-опромінення не позначається на масі як тіла тварин, так і їх епідидимісів. Однак помічено зменшення маси тестикул за доз 0,1; 0,3; 0,6 та 1,0 Гр, а також збільшення маси простати за дози 1,0 Гр. У опромінених тварин зменшувались загальна кількість сперматозоїдів в яєчках і денна продукція сперматозоїдів. Відмічено збільшення прямолінійної та криволінійної швидкості сперматозоїдів, а також частоти їх хвостових коливань. Висновок: довготривале тотальне гамма-опромінення малої потужності лише деякою мірою позначається на розвитку статевих органів лабораторних щурів - тестикулах і простаті, а також проявляється в незначному пригніченні спермоутворення і зростанні кінетичних характеристик сперматозоїдів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 684.455 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Талько В. В. 
Віддалені радіобіологічні ефекти у щурів унаслідок опромінення радіоізотопами 131I in utero [Електронний ресурс] / В. В. Талько, А. І. Липська, І. П. Дрозд, Є. М. Прохорова, О. А. Бойко, О. С. Ватліцова, С. М. Альохіна, О. Я. Плескач, О. М. Литвинець // Ядерна фізика та енергетика. - 2017. - Т. 18, № 4. - С. 350-355. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2017_18_4_8
Вивчено віддалені радіобіологічні ефекти у самців щурів Вістар, внутрішньоутробно опромінених <^>131I у різні періоди гестації. Встановлено, що негативні наслідки опромінення <^>131I in utero у віддаленому періоді проявляються порушеннями функціонування гіпофізарно-тиреоїдної ланки ендокринної регуляції, про-антиоксидантної рівноваги, змінами в ліпідно-ліпопротеїдному спектрі сироватки крові. Після опромінення <^>131I in utero впродовж усього терміну гестації виявлено дискоординацію у функціонуванні гіпофізарно-тиреоїдної ланки ендокринної регуляції, порушення про-антиоксидантної рівноваги за рахунок підвищення інтенсивності процесів ліпопероксидації та зниження активності ферментів антиоксидантного захисту, атерогенну спрямованість змін ліпідно-ліпопротеїдного спектра. Опромінення <^>131I in utero впродовж третього триместру гестації призвело до розвитку гіпотиреозу, змін про-антиоксидантної рівноваги за рахунок активації антиоксидантного захисту, зниження концентрації основних класів ліпідів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 343.532 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Прохорова Є. М. 
Особливості гормональних та метаболічних змін у нащадків першого покоління щурів, які зазнали дії інкорпорованого 131I [Електронний ресурс] / Є. М. Прохорова, Н. П. Атаманюк, А. В. Клепко, О. С. Ватліцова, О. Я. Плескач, О. М. Литвинець, О. А. Сова, І. П. Дрозд, А. І. Липська, Л. М. Овсяннікова // ScienceRise. Biological science. - 2016. - № 2. - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2016_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 635.603 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Ташута С. Г. 
Санація перещеплюваних ліній клітин від мікоплазменної інфекції [Електронний ресурс] / С. Г. Ташута, Г. С. Кузьмич, О. С. Ватліцова, З. С. Клестова. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2020. - № 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2020_5_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 991.331 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Клестова З. С. 
Метод поверхневого плазмонного резонансу для виявлення коронавірусу інфекційного бронхіту курей [Електронний ресурс] / З. С. Клестова, А. К. Вороніна, А. Ю. Ющенко, О. С. Ватліцова, Г. В. Дорожинский, Ю. В. Ушенін, В. П. Маслов, Т. П. Дорошенко, С. О. Кравченко // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2020. - Вип. 21, № 2. - С. 48-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2020_21_2_8
Використовуючи нанобіосенсор поверхневого плазмонного резонансу (ППР) пристрою "Плазмон-6", в роботі представлено розроблений новий метод, здатний виявляти вміст вірусу інфекційного бронхіту курей (ІБК) в режимі реального часу в різних буферних розчинах. Метод ППР надчутливо реагує на зміни зовнішніх факторів, в тому числі, при взаємодії антигену (коронавірусу) і специфічних антитіл. Якщо взаємодія не відбувається, резонанс виникає при інших кутових параметрах положення чутливого ППР-елементу по відношенню до лазерного випромінювання. Тому, ППР-метод стає новим ефективним експрес-методом детекції збудників вірусних захворювань, що має важливе значення для ефективного контролю за поширенням інфекційних захворювань. За допомогою приладу "Плазмон-6" показано можливість детекції вірусу ІБК відгуком ППР-сенсору, при попередній іммобілізації антигену або антитіл. Тривалість експерименту складає приблизно 2 год, що значно економить час дослідження у порівнянні з іншими методами (6 - 48 год.). Виявляли зміни резонансного кута в межах 360 - 500 кут. сек при зв'язуванні антигену вірусу ІБК з антитілами сироватки крові у воді (дистильованій). Визначено кутовий зсув резонансу наносенсора при зв'язуванні антигену вірусу ІБК з антитілами сироватки крові у ЗФР, який в середньому складав 354 кутові секунди. Показано можливість застосування методу ППР для експресного виявлення патогену коронавірусних інфекцій тварину рідинах в режимі реального часу. З урахуванням значних соціальних та економічних негативних наслідків, які спричинюють члени родини вірусів Coronaviridae та враховуючи нинішню ситуацію з розповсюдженням в усьому світі патогену COVID-19 як модельного об'єкта обрано представника родини коронавірусів - вірус інфекційного бронхіту курей.
Попередній перегляд:   Завантажити - 607.086 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Мельниченко О. М. 
Зміна культуральних властивостей ентеровірусу свиней за тривалого зберігання [Електронний ресурс] / О. М. Мельниченко, А. Ю. Ющенко, З. С. Клестова, О. М. Дерябін, О. С. Ватліцова, А. М. Головко // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2020. - Вип. 21, № 2. - С. 123-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2020_21_2_19
Ентеровірусні інфекції залишаються однією з актуальних проблем в сучасній інфекційній патології та є предметом численних публікацій вітчизняних і зарубіжних дослідників, в тому числі - в галузі ветеринарної вірусології. Збудникам ентеровірусних інфекцій вірусної етіології (ентеровірусам) властива відносна стабільність до несприятливих умов навколишнього середовища, включаючи термічну стійкість, кислотну стійкість, стійкість до протеолітичних ферментів, що надає можливість їм виживати у довкіллі та полегшує їх передачу різними екологічними шляхами (водою, продуктами харчування, аерозолями, забрудненими предметами тощо). На меті даного дослідження було з'ясувати зміни інфекційних властивостей ентеровірусів свиней in vitro за умов довготривалого зберігання за температури мінус <$E32~symbol Р roman C>. В ході даного дослідження було проведено процес рекультивування з подальшим адаптуванням двох варіантів: тешовірус свиней першого серотипу (Teschovirus A), штам "Дніпровський 34" та Porcine sapelovirus 1 (ентеровірус свиней 8 серогрупи), референтний штам V-13 до культур клітин BHK-21/13 та до СНЕВ, у яких вони культивувались раніше, з метою визначення інфекційної активності після зберігання в умовах мінусових температур (за мінус <$E32~symbol Р roman C>) протягом двох та двадцяти років. На прикладі ентеровірусу свиней 8 серогрупи (збудника вірусного гастроентериту) доведено, що впродовж тривалого зберігання (20 років) за температури - <$E32~symbol Р roman C> вірус не втратив інфекційних властивостей, хоча виявлено зміну цитопатогенних особливостей in vitro при рекультивуванні. Інфекційні властивості тешовірусу свиней першого серотипу також здатні до тривалого зберігання (2 роки) за умов витримування при температурі мінус <$E32~symbol Р roman C>.
Попередній перегляд:   Завантажити - 812.055 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського